ГОТЕЛЬ ATLANT. м. Севастополь

Історико-археологічний музей у Керчі. Це один із найстаріших музеїв країни. Він створений 1826 р. як Музей старожитностей. Його експонатами стали археологічні знахідки, отримані при перших археологічних розкопках, які були здійснені в 1816-1817 роках.

Незважаючи на те, що практично завжди тут проводяться різноманітні заходи та конференції серед дослідників, до музею легко потрапити і простим людям, бо ціни на квитки порівняно дешеві.
У музеї кілька секцій.
Перша секція це історична, там розкажуть про заснування Керчі, про Кримську війну, про окупацію та оборону міста у ХХ столітті від фашистських загарбників, а також про сучасну історію Керчі.
Друга секція – це галерея. У ній відвідувачі зможуть побачити красиві та мальовничі малюнки відомих та маловідомих митців, із зображенням природи півострів, буйного характеру Чорного та Азовського моря.
У наступній секції розкажуть про стародавніх греків цих землях, про те, як вони засновували тут свої колонії, вели свої торгові справи, покажуть статуї древніх грецьких богів і величні будівлі храмів.

У середині 5-го ст. до зв. е. грецькі переселенці-колоністи оселилися у південно-західній частині Кримського півострова, заклавши місто Херсонес Таврійський. Руїни його зараз перебувають на території міста Севастополь.

З давніх міст Причорномор’я Херсонес проіснував найбільш тривалий час, майже 2000 років: з початку 5 століття до нашої ери і до 14 століття нашої ери.
У перше століття існування це було невелике поселення. Надалі територія міста значно розширилась: з’явилося власне виробництво. Основою економіки стало землеробство та торгівля. Розвивалися також рибальський та солоний промисли, гончарна справа, будівництво.
У 4 столітті Херсонес карбує свою монету і незабаром стає великим торговим центром північного Причорномор’я. Для захисту міста від кочових племен було зведено нову потужну систему оборонних стін.
Херсонес був демократичним містом-державою. Верховна влада належала раді та народу. Відданість мешканців місту була над усе. Про це свідчить знайдені археологами, висічені у камені текст клятви херсонеситу.
У перші століття нашої ери Херсонес проникає християнство. За переказами, саме тут було хрещено київський князь Володимир.
У 1299 році татарські полчища, під проводом Магая, піддали місто повному розгрому. А подальші набіги золотоординського хана Єдигея поклали край існуванню Херсонеса.
Одним із найцікавіших об’єктів, знайдених на території міста археологами, є руїни античного театру на 2,5 тисячі місць.
Севастополь у давнину був берегом невеликого селища під назвою Ахт-Яр.
Суворов без роздумів для дислокації своїх військ обрав Севастополь. З тюркської мови Ахт-Яр перекладається як білий урвищ. Ці землі, а особливо бухта, здалися Суворову дуже зручними для збереження флоту та його команди.
У квітні 1783-го Крим став частиною Російської імперії, а в червні було закладено перше каміння міста, яке назвали Величний, що в перекладі з грецької мови – Севастополь.
Але на жаль, історія Севастополя знає й скорботи. 22.11.1853 року, після блискуче виграної синопської битви, на Графську пристань з бойового корабля зійшов адмірал Павло Нахімов. Його захоплено зустрічав увесь Севастополь. Через півстоліття, восени на початку 20 століття, звідси відбув на крейсер «Очаків» лейтенант Петро Петрович Шміт, щоби прийняти командування повсталими революційними матросами.
Через 12 років, у травні 1917 року, севастопольці відразу приймали останки легендарного Шміта та його бойових друзів, привезені з острова Березань. Тут непокірний барон Врангель з сумом дивився на кораблі, що відпливали навічно, з емігрантами, тут померла його мрія про незалежний острів Крим.
У 44-му році 20 століття Графська пристань вшановувала визволителів Севастополя. Сьогодні звідси розпочинаються військово-морські паради, тут після довгої розлуки збираються ветерани Другої світової.
Фашисти бомбили місто вже другого дня війни. У напрямку головного удару на Севастополь гітлерівці лише за 5 днів витратили до 1,5 тонни металу на кожен метр передового рубежу.
Під Севастополем противник застосував потужну облогову артилерію. Це експериментальна зброя “Дора” калібром 800 міліметрів. Фашисти привезли її до Криму за сто вагонів. Зброя обслуговувала 1,5 тисяч чоловік, снаряд важив близько 4 тонн, ствол гармати, при довжині 50 метрів, мав масу 400 тонн. Вирви від снаряда такої зброї досягали 30 метрів у діаметрі. Жителі міста назвали гармату “залізний капут”.
35 баштова берегова батарея 250 днів вела запеклий вогонь по противнику. Це була одна з найпотужніших споруд берегової оборони Чорноморського флоту. Підземні лабіринти форту досі зберігають небезпеку для відвідувачів. Тут серед бетонних завалів і понівечених вибухом арматури, можуть знаходитися снаряди, що не розірвалися.

Клімат Севастополя близький до субтропічного, як і на південному узбережжі тут сухо та тепло, зими помірні, а літо спекотне. Середня денна температура в спекотний місяць досягає 29 °, вночі ж опускається до 22 °. Цілком комфортна та спекотна погода зберігається і у вересні під час оксамитового сезону, середня температура вдень 24°, вночі 18°.

Море в Севастополі прогрівається вже наприкінці травня, у червні середня температура води – 21 °, а в серпні вона досягає піку в 25 °. Водночас у серпні випадає чимало опадів – 38 мм, це друге за величиною значення після січневого 41 мм. Найменше опадів у листопаді.